напаяний
НАПАЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напаяти. На тій дротині, приблизно на відстані півметра одне від одного, були напаяні невеличкі металеві кульки (руд., Остання шабля, 1959, 365); При розгляді твердих сплавів учням показують.. зуби фрез з напаяними на них твердосплавними пластинками (Метод. викл. фрез. справи, 1958, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | напаяний | напаяна | напаяне | напаяні |
Родовий | напаяного | напаяної | напаяного | напаяних |
Давальний | напаяному | напаяній | напаяному | напаяним |
Знахідний | напаяний, напаяного | напаяну | напаяне | напаяні, напаяних |
Орудний | напаяним | напаяною | напаяним | напаяними |
Місцевий | на/у напаяному, напаянім | на/у напаяній | на/у напаяному, напаянім | на/у напаяних |