наперсток
НАПЕРСТОК, тка, ч. 1. Ковпачок, який накладають на палець, щоб не вколотися голкою під час шиття. - Треба наперсток собі купити. Тільки на який палець його накладається? (Мак., Вибр., 1954, 180); У кухні на столі стояла мамина робоча корзиночка - гачки до в'язання, наперсток, нитки, голки і ножиці (Смолич, II, 1958, 77).
@ Як наперсток; 3 наперсток - дуже малий величиною, розміром, на зріст. - Коли б же добра чарка, не така, як наперсток, - подумав Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 45); Єпташка був завбільшки з наперсток, хоч йому йшов сімнадцятий рік (Мик., II, 1957, 454).
2. розм. Металеве кільце, яким прикріплюють косу до кісся. Швидко й обережно йшов Левко. Проти місяця, над його головою, до самого наперстка світилась холодним сяйвом коса (Стельмах, І, 1962, 555); Сергій захапався, набиваючи косу, забув підкласти під наперсток трави (Мушк., Чорний хліб, 1960, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наперсток | наперстки |
Родовий | наперстка | наперстків |
Давальний | наперсткові, наперстку | наперсткам |
Знахідний | наперсток | наперстки |
Орудний | наперстком | наперстками |
Місцевий | на/у наперстку | на/у наперстках |
Кличний | наперстку | наперстки |