наплакуватися
НАПЛАКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко, НАПЛАКАТИСЯ, ачуся, ачешся, док. 1. Багато, досхочу плакати. Хто сиротою не бував, той не наплаку-вався (Укр.. присл.., 1955, 136); Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Шевч., І, 1963, 155); На кладовищі що вже наплакались, що вже натужилися. Надвечір, як додому вернулись, кожна не в силі вже була ні плакати, ні на ногах у стояти (Головко, II, 1957, 361).
2. перен., розм. Переживати, переносити багато горя, неприємностей. Нащо його мати на світ породила? Хіба щоб наплакавсь та взяла могила? (Граб., І, 1959, 594); Скільки наплакалась [Надія] потім, набідувалась (Баш, На.. дорозі, 1967, 84).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наплакуюся | наплакуємося |
2 особа | наплакуєшся | наплакуєтеся |
3 особа | наплакується | наплакуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наплакуватимуся | наплакуватимемося |
2 особа | наплакуватимешся | наплакуватиметеся |
3 особа | наплакуватиметься | наплакуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наплакувався | наплакувалися |
Жіночий рід | наплакувалася | |
Середній рід | наплакувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наплакуймося | |
2 особа | наплакуйся | наплакуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наплакуючись | |
Минулий час | наплакувавшись |