напосідання
НАПОСІДАННЯ, я, с. Дія за знач. напосідати. Відкрили вогонь з гармат по танках, відстрілюючись з гвинтівок від напосідання автоматників (Трип., Дорога.., 1945, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | напосідання | напосідання |
Родовий | напосідання | напосідань |
Давальний | напосіданню | напосіданням |
Знахідний | напосідання | напосідання |
Орудний | напосіданням | напосіданнями |
Місцевий | на/у напосіданні | на/у напосіданнях |
Кличний | напосідання | напосідання |