напроваджувати
НАПРОВАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм., рідко. Наштовхувати, спрямовувати кого-небудь на щось (на думку, розмову і т. ін.). Деякі з тих формулювань правного цивільного кодексу викликали гомеричний сміх в аудиторії, інші натомість напроваджували на глибоку задуму навіть панів правників (Фр., VI, 1951, 268); Брат напровадив її на думку стати на тому місці, де Сусанна Уласівна завсігди ставала в церкві (Н.-Лев., IV, 1956, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напроваджую | напроваджуємо |
2 особа | напроваджуєш | напроваджуєте |
3 особа | напроваджує | напроваджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напроваджуватиму | напроваджуватимемо |
2 особа | напроваджуватимеш | напроваджуватимете |
3 особа | напроваджуватиме | напроваджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напроваджував | напроваджували |
Жіночий рід | напроваджувала | |
Середній рід | напроваджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напроваджуймо | |
2 особа | напроваджуй | напроваджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | напроваджуючи | |
Минулий час | напроваджувавши |