напір
НАПІР, пору, ч. Дія за знач. напирати21, 2. Під напором підземних нафтових джерел ями часто валилися, засипаючи робітників (Фр., VIII, 1952, 393); Гниле дерево не тримало цвяхів, і мої латки одлітали під напором води (Ю. Янов., II, 1958, 69); Тягне [молодиця] воду з колодязя... Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню під напором дебелої руки (Мирний, III, 1954, 402); Ворог, я впевнений, доти не знав ще за люті бої такого напору піхоти і гніву такого її (Уп., Вірші.., 1957, 49); За столом жюрі в складі 3 - 4 професорів. Біля дверей швейцар ледве стримує напір кандидатів, що бажають виступить перед жюрі (Коч., II, 1956, 191).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | напір | напори |
Родовий | напору | напорів |
Давальний | напорові, напору | напорам |
Знахідний | напір | напори |
Орудний | напором | напорами |
Місцевий | на/у напорі | на/у напорах |
Кличний | напоре | напори |