наскидати
НАСКИДАТИ, аю, аєш, док., перех. Накидати чого-небудь у якій-небудь кількості. Молотники дали йому в руки ціпа й наскидали з засторонка купу снопів (Н.-Лев., III, 1956, 189); // Назбирати чого-небудь у якій-небудь кількості. Дядько Кузьма виплатив йому 150 карбованців, дід Омелько наскидав теж до сотні (Л. Янов., І, 1959, 307).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наскидаю | наскидаємо |
2 особа | наскидаєш | наскидаєте |
3 особа | наскидає | наскидають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наскидав | наскидали |
Жіночий рід | наскидала | |
Середній рід | наскидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наскидаймо | |
2 особа | наскидай | наскидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наскидавши |