насінництво
НАСІННИЦТВО, а, с . Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. Щоб збільшити посіви багаторічних трав і однорічних бобових культур, треба налагодити їх насінництво (Колг. Укр., 4, 1957, 15); Невід'ємною складовою частиною овочівництва є вирощування насіння овочевих культур, так зване овочеве насінництво (Овоч., 1956, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насінництво | насінництва |
Родовий | насінництва | насінництв |
Давальний | насінництву | насінництвам |
Знахідний | насінництво | насінництва |
Орудний | насінництвом | насінництвами |
Місцевий | на/у насінництві | на/у насінництвах |
Кличний | насінництво | насінництва |