натурний
НАТУРНИЙ, а, е. 1. Який виконується, робиться з натури (у 5 знач.). Свої натурні зарисовки художники робили в гущі життя - на Кременчуцькій ГЕС, на газопромислах Шебелинки (Літ. газ., 15.VІІ 1960, 1); // Пов'язаний з малюванням, ліпкою з натури (у 5 знач.). Тарас працював у натурному класі до вечора (Ільч., Серце жде, 1959, 245).
2. кін. Який знімається не в павільйоні, а на фоні справжньої природи, її предметів і явищ. Я почав відвідувати натурні зйомки одеського режисера недалеко від фабрики (Довж., І, 1958, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | натурний | натурна | натурне | натурні |
Родовий | натурного | натурної | натурного | натурних |
Давальний | натурному | натурній | натурному | натурним |
Знахідний | натурний, натурного | натурну | натурне | натурні, натурних |
Орудний | натурним | натурною | натурним | натурними |
Місцевий | на/у натурному, натурнім | на/у натурній | на/у натурному, натурнім | на/у натурних |