невитравний
НЕВИТРАВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна витравити, знищити.
2. перен. Який не може зникнути, згладитися з пам'яті; незабутній. Важко заснути, коли на серці лежить невитравний тягар, коли всю істоту твою проймає гірке почуття самотності, вимушеної бездіяльності (Шовк., Інженери, 1956, 358); Що за дивна сила та - вродлива дівчина! Обізвалася, подивилася в очі, доторкнулася рукою і залишила в душі невитравний слід (Хор., Ковила, 1960, 47).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невитравний | невитравна | невитравне | невитравні |
Родовий | невитравного | невитравної | невитравного | невитравних |
Давальний | невитравному | невитравній | невитравному | невитравним |
Знахідний | невитравний, невитравного | невитравну | невитравне | невитравні, невитравних |
Орудний | невитравним | невитравною | невитравним | невитравними |
Місцевий | на/у невитравному, невитравнім | на/у невитравній | на/у невитравному, невитравнім | на/у невитравних |