недопущення
НЕДОПУЩЕННЯ, я, с . 1. Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь. У практичній боротьбі з фракційністю необхідно, щоб кожна організація партії якнайсуворіше стежила за недопущенням ніяких фракційних виступів (Ленін, 32, 1951, 211); // Уникнення чого-небудь. При вирощуванні буряків колгоспники особливо дбали про виконання всіх робіт у стислі строки і недопущення втрат (Колг. Укр., 5, 1956, 26).
2. Заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь. Недопущення до викладання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недопущення | недопущення |
Родовий | недопущення | недопущень |
Давальний | недопущенню | недопущенням |
Знахідний | недопущення | недопущення |
Орудний | недопущенням | недопущеннями |
Місцевий | на/у недопущенні | на/у недопущеннях |
Кличний | недопущення | недопущення |