недорозум
НЕДОРОЗУМ, у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість; // Нездатність глибоко і грунтовно мислити, вірно розуміти що-небудь.
З (із) недорозуму - через нерозсудливість, через брак розуму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недорозум | недорозуми |
Родовий | недорозуму | недорозумів |
Давальний | недорозумові, недорозуму | недорозумам |
Знахідний | недорозум | недорозуми |
Орудний | недорозумом | недорозумами |
Місцевий | на/у недорозумі | на/у недорозумах |
Кличний | недорозуме | недорозуми |