незораний
НЕЗОРАНИЙ, а, е. Якого не зорав хто-небудь (про ниву, поле і т. ін.). З острахом бідний орач позира на незорану ниву, На коненята свої (Фр., XIII, 1954, 305); Кілометрів за десять до нього [маєтку] з обох боків дороги, якою ми йшли, лежали незорані, зарослі колючим кураєм поля (Кол.. На фронті.., 1959, 67).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незораний | незорана | незоране | незорані |
Родовий | незораного | незораної | незораного | незораних |
Давальний | незораному | незораній | незораному | незораним |
Знахідний | незораний, незораного | незорану | незоране | незорані, незораних |
Орудний | незораним | незораною | незораним | незораними |
Місцевий | на/у незораному, незоранім | на/у незораній | на/у незораному, незоранім | на/у незораних |