незраджений
НЕЗРАДЖЕНИЙ, а, е, поет. Якого не зрадив хто-небудь. Де він, незраджений, твій, На якій переправі сьогодні Рядовий кулеметник Микола Баглій..? (Перв., II, 1958, 241); // Який виражає чию-небудь вірність або свідчить про неї. Обсипле вишня пелюстками Мою незраджену любов (Забашта, Квіт.., 1960, 141).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незраджений | незраджена | незраджене | незраджені |
Родовий | незрадженого | незрадженої | незрадженого | незраджених |
Давальний | незрадженому | незрадженій | незрадженому | незрадженим |
Знахідний | незраджений, незрадженого | незраджену | незраджене | незраджені, незраджених |
Орудний | незрадженим | незрадженою | незрадженим | незрадженими |
Місцевий | на/у незрадженому, незрадженім | на/у незрадженій | на/у незрадженому, незрадженім | на/у незраджених |