неквапний
НЕКВАПНИЙ, а, е. Те саме, що неквапливий. Ішов [Кукулик] з Печерська неквапний, могутньоплечий, мов староруський князь (Загреб., День.., 1964, 44); - Що ж, дівчатка, пішли і ми на покоси, робота не стоїть, - тихо сказала Соломія і рушила неквапною ходою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 55); Григорій прислухається до неквапних розмов (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 528).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неквапний | неквапна | неквапне | неквапні |
Родовий | неквапного | неквапної | неквапного | неквапних |
Давальний | неквапному | неквапній | неквапному | неквапним |
Знахідний | неквапний, неквапного | неквапну | неквапне | неквапні, неквапних |
Орудний | неквапним | неквапною | неквапним | неквапними |
Місцевий | на/у неквапному, неквапнім | на/у неквапній | на/у неквапному, неквапнім | на/у неквапних |