несіяний
НЕСІЯНИЙ, а, е. 1. Якого не займали посівами; незасіяний. Вони бачили, як один за другим панські маєтки занепадали, великі степи неорані, несіяні пустували... (Мирний, IV, 1955, 214); Своя нива кожного цікавила мало - лежала несіяна, неорана (Головко, II, 1957, 25.4); // Якого не висівали, не сіяли. Чи теж мало зілля несіяного, непроханого й некоханого нагодилось у дідову пасіку (Вовчок, І, 1955, 382); Любе сонце! Ти в землі завмерлій знову будиш силу; несіяні квіти засіяли взгір'я, і луг, і могилу... (У. Кравч., Вибр., 1958, 104).
2. Неочищений від домішок за допомогою просівання (про насіння, борошно і т. ін.). Лейзор держав їх у таких казармах, харчував такими харчами, що безщасні литвини, звикши їсти невіяний та несіяний хліб, кидали заводи і тікали (Н.-Лев., II, 1956, 95).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | несіяний | несіяна | несіяне | несіяні |
Родовий | несіяного | несіяної | несіяного | несіяних |
Давальний | несіяному | несіяній | несіяному | несіяним |
Знахідний | несіяний, несіяного | несіяну | несіяне | несіяні, несіяних |
Орудний | несіяним | несіяною | несіяним | несіяними |
Місцевий | на/у несіяному, несіянім | на/у несіяній | на/у несіяному, несіянім | на/у несіяних |