нижній
НИЖНІЙ, я, є. 1. Який міститься внизу, нижче інших подібних предметів; протилежне верхній. Сухі нижні гіллячки кололи йому лице (Коцюб., II, 1955, 350); Спить уже пасажирка на горішній лаві. Спить і на нижній лисий пасажир у жилетці (Головко, І, 1957, 455); Зараз він щось уважно пише, бо навіть кінчик язика лежить на нижній губі (Стельмах, І, 1962, 135); // Який подається низом. Нижні м'ячі.
2. Який одягається під верхній одяг. Вона все ж таки перетягла його через поріг і, не соромлячись, стала стягати з нього верхню і нижню сорочку (Тют., Вир, 1964, 474).
3. Який міститься недалеко від гирла ріки.
Нижній чин - назва солдата, на відміну від офіцера. Офіцери були перебиті, а генерал Гофман піднятий на штики своїми нижніми чинами (Довж., І, 1958, 142).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нижній | нижня | нижнє | нижні |
Родовий | нижнього | нижньої | нижнього | нижніх |
Давальний | нижньому | нижній | нижньому | нижнім |
Знахідний | нижній, нижнього | нижню | нижнє | нижні, нижніх |
Орудний | нижнім | нижньою | нижнім | нижніми |
Місцевий | на/у нижньому, нижнім | на/у нижній | на/у нижньому, нижнім | на/у нижніх |