новозаснований
НОВОЗАСНОВАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що заснували. Новозаснований (1944 р.) Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР зібрав багато зразків сучасної народної творчості (Рильський, III, 1956, 148); Він [А. Ю. Кримський] стає на довгий час неодмінним секретарем ново-заснованої Академії наук [УРСР] (Нар. тв. та етн., 3, 4961, 79).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | новозаснований | новозаснована | новозасноване | новозасновані |
Родовий | новозаснованого | новозаснованої | новозаснованого | новозаснованих |
Давальний | новозаснованому | новозаснованій | новозаснованому | новозаснованим |
Знахідний | новозаснований, новозаснованого | новозасновану | новозасноване | новозасновані, новозаснованих |
Орудний | новозаснованим | новозаснованою | новозаснованим | новозаснованими |
Місцевий | на/у новозаснованому, новозаснованім | на/у новозаснованій | на/у новозаснованому, новозаснованім | на/у новозаснованих |