нормативний
НОРМАТИВНИЙ, а, е. 1. Який визначає норму, правила і т. ін. чого-небудь. Словник цей ["Русско-украинский"], як зазначено в передмові до нього, нормативний і практичний (Рильський, III, 1956, 66); Нормативний наголос.
2. Який відповідає нормативу, встановлений нормативом. Нормативні запаси сировини.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нормативний | нормативна | нормативне | нормативні |
Родовий | нормативного | нормативної | нормативного | нормативних |
Давальний | нормативному | нормативній | нормативному | нормативним |
Знахідний | нормативний, нормативного | нормативну | нормативне | нормативні, нормативних |
Орудний | нормативним | нормативною | нормативним | нормативними |
Місцевий | на/у нормативному, нормативнім | на/у нормативній | на/у нормативному, нормативнім | на/у нормативних |