обараніти
ОБАРАНІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Стати безтямним; дуже розгубитися. Пригінчі стерялися, обараніли, не могли ради дати, стільки сили привалило, людей чи не більше ніж буряків повиходило (Горд., Чужу ниву.., 1947, 274).
Очі обараніли - очі стали безтямними (від перенапруження, втоми і т. ін.). - То оце так ти учиш історію? - обурився на його Макар, - бач як начитався, аж очі обараніли!.. (Вас., І, 1959, 165).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обаранію | обараніємо |
2 особа | обаранієш | обаранієте |
3 особа | обараніє | обараніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обаранів | обараніли |
Жіночий рід | обараніла | |
Середній рід | обараніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обараніймо | |
2 особа | обараній | обаранійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обаранівши |