обачливий
ОБАЧЛИВИЙ, а, е. Те саме, що обачний 1. Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (Скл., Карпати, II, 1954, 341); Володимир Ілліч був народжений для революції, був її стратегом, сміливим і обачливим її вождем, що умів зберігати тверезість у період перемог і не розгублюватися в період невдач (Ком. Укр., 4, 1970, 78).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обачливий | обачлива | обачливе | обачливі |
Родовий | обачливого | обачливої | обачливого | обачливих |
Давальний | обачливому | обачливій | обачливому | обачливим |
Знахідний | обачливий, обачливого | обачливу | обачливе | обачливі, обачливих |
Орудний | обачливим | обачливою | обачливим | обачливими |
Місцевий | на/у обачливому, обачливім | на/у обачливій | на/у обачливому, обачливім | на/у обачливих |