оббріхувач
ОББРІХУВАЧ, а, ч., зневажл. Той, хто оббріхує кого-, що-небудь. З'їзд [письменників України] дав рішучу відсіч ворогам соціалістичного реалізму, всіляким оббріхувачам з зарубіжних реакційних підворіть (Літ. газ., 20. III 1959, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оббріхувач | оббріхувачі |
Родовий | оббріхувача | оббріхувачів |
Давальний | оббріхувачеві, оббріхувачу | оббріхувачам |
Знахідний | оббріхувача | оббріхувачів |
Орудний | оббріхувачем | оббріхувачами |
Місцевий | на/у оббріхувачі, оббріхувачу, оббріхувачеві | на/у оббріхувачах |
Кличний | оббріхувачу | оббріхувачі |