обведений
ОБВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обвести 3 - 5. Змарніло Женине личко, синіми колами обведені сумні очі, немов прив'яли червоні губи (Хижняк, Тамара, 1959, 58); Допевнився Панько, що ззаду стояла військова стайня, обведена також високим білим муром (Март., Тв., 1954, 163); Чотирикутний майдан, на якому крутилося дві сотні козаків, був уже прочищений і обведений з усіх боків окопами (Мак., Вибр., 1956, 441); Мій погляд промайнув по її стрункій в чорну амазонку одягненій постаті, і такій же обведеній смушком шапочці (Коб., III, 1956, 82); Червоною глиною були обведені вікна в хаті й знадвору (Н.-Лев., І, 1956, 466).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обведений | обведена | обведене | обведені |
Родовий | обведеного | обведеної | обведеного | обведених |
Давальний | обведеному | обведеній | обведеному | обведеним |
Знахідний | обведений, обведеного | обведену | обведене | обведені, обведених |
Орудний | обведеним | обведеною | обведеним | обведеними |
Місцевий | на/у обведеному, обведенім | на/у обведеній | на/у обведеному, обведенім | на/у обведених |