обговорювання
ОБГОВОРЮВАННЯ, я, с . Дія за знач. обговорювати. "Отечественные записки" і особливо їхній критико-бібліографічний відділ були тепер завжди предметом обговорювання (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обговорювання | обговорювання |
Родовий | обговорювання | обговорювань |
Давальний | обговорюванню | обговорюванням |
Знахідний | обговорювання | обговорювання |
Орудний | обговорюванням | обговорюваннями |
Місцевий | на/у обговорюванні | на/у обговорюваннях |
Кличний | обговорювання | обговорювання |