обколювання
ОБКОЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обколювати. Пічний молоток служить для обколювання і грубого обтісування цегли (Довідник сіль. будівельника, 1956, 451).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обколювання | обколювання |
Родовий | обколювання | обколювань |
Давальний | обколюванню | обколюванням |
Знахідний | обколювання | обколювання |
Орудний | обколюванням | обколюваннями |
Місцевий | на/у обколюванні | на/у обколюваннях |
Кличний | обколювання | обколювання |