обкопувати
ОБКОПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКОПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Скопувати землю навколо чого-небудь. Оленчук навчив офіцера, як обрізати кущі, як обкопувати (Гончар, II, 1959, 58); Обережно, мов на живій істоті, перев 'язувала [Надія] рану своєї тополі.. Потім дбайливо обкопала дерево (Баш, Надія, 1960, 225).
2. Оточувати, обводити (ровом, насипом і т. ін.). Кагати і траншеї обкопують рівчаками для стікання води (Колг. Укр., 9, 1956, 42); Діждали весни, - город обкопала [Мотря], скопала, засадила (Мирний, II, 1954, 39).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкопую | обкопуємо |
2 особа | обкопуєш | обкопуєте |
3 особа | обкопує | обкопують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкопуватиму | обкопуватимемо |
2 особа | обкопуватимеш | обкопуватимете |
3 особа | обкопуватиме | обкопуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обкопував | обкопували |
Жіночий рід | обкопувала | |
Середній рід | обкопувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обкопуймо | |
2 особа | обкопуй | обкопуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обкопуючи | |
Минулий час | обкопувавши |