обладнаний
ОБЛАДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обладнати. В одному з кутків підземелля була обладнана справжня амбулаторія (Збан., Між.. людьми, 1955, 30); Майстерня була невелика, по-куотарному обладнана (Мик., II, 1957, 474); // обладнано, безос. присудк. сл. В будинку, в приміщенні кочегарки, обладнано госпіталь на декілька койок (Ю. Янов., II, 1954, 21).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обладнаний | обладнана | обладнане | обладнані |
Родовий | обладнаного | обладнаної | обладнаного | обладнаних |
Давальний | обладнаному | обладнаній | обладнаному | обладнаним |
Знахідний | обладнаний, обладнаного | обладнану | обладнане | обладнані, обладнаних |
Орудний | обладнаним | обладнаною | обладнаним | обладнаними |
Місцевий | на/у обладнаному, обладнанім | на/у обладнаній | на/у обладнаному, обладнанім | на/у обладнаних |