обладований
ОБЛАДОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обладувати; // обладовано, безос. присудк. сл. Для шести постійних режисерів - головного нерва всього підприємства [кіностудії] - обладовано велике помешкання (Наука.., 12, 1967, 16).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обладований | обладована | обладоване | обладовані |
Родовий | обладованого | обладованої | обладованого | обладованих |
Давальний | обладованому | обладованій | обладованому | обладованим |
Знахідний | обладований, обладованого | обладовану | обладоване | обладовані, обладованих |
Орудний | обладованим | обладованою | обладованим | обладованими |
Місцевий | на/у обладованому, обладованім | на/у обладованій | на/у обладованому, обладованім | на/у обладованих |