облитий
ОБЛИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облити. Танк, облитий пальним і мастилом, палав серед поля (Перв., Дикий мед, 1963, 469); Килимок, яким так любив хизуватися Оксен перед іншими головами колгоспів, зіжмаканий і облитий чорнилом (Тют., Вир, 1964, 329); Стоять зачаровані, сяйвом облиті сади ароматні, запашнії квіти (Крим., Вибр., 1965, 48).
@ Мов (як, наче, ніби і т. ін. ) водою облитий - дуже розгублений, приголомшений. Петрусь стояв перед нею, мов облитий зимною водою (Фр., IV, 1950, 30); Вона повернулась додому наче водою облита (Баш, На.. дорозі, 1967, 78); Денис стояв покірливий, як водою облитий, і тільки холодний погляд очей говорив про те, що він не збирається когось слухати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 79).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | облитий | облита | облите | облиті |
Родовий | облитого | облитої | облитого | облитих |
Давальний | облитому | облитій | облитому | облитим |
Знахідний | облитий, облитого | облиту | облите | облиті, облитих |
Орудний | облитим | облитою | облитим | облитими |
Місцевий | на/у облитому, облитім | на/у облитій | на/у облитому, облитім | на/у облитих |