обліг
ОБЛІГ, логу, ч., розм. Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг. Заснули верби на облозі, і вітер задрімав (Гл., Вибр., 1951, 85); Глянула [Одарка] на сірий лан облогу, і жахом стиснулося серце дівчини: неможливим.. здавалося їй такий лан двома плугами перевернути (Л. Янов., І, 1959, 429); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг (Головко, II, 1957, 11); * Образно. Не забудьмо також, доле, І про того - честь йому! - Хто облоги думки оре, Іскри світла кида в тьму! (Граб., І, 1959, 511).
@ Облогом лежати (стояти) - перебувати в занедбаному стані, не оброблятися протягом довгого часу (про поле, лан). А наші ниви сумежні, орю я свою - і дивно мені, що Карпова стоїть облогом, не орана (Коцюб., І, 1955, 300).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обліг | облоги |
Родовий | облогу | облогів |
Давальний | облогові, облогу | облогам |
Знахідний | обліг | облоги |
Орудний | облогом | облогами |
Місцевий | на/у облогу | на/у облогах |
Кличний | облогу | облоги |
облягти
ОБЛЯГТИ див. облягати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обляжу | обляжемо |
2 особа | обляжеш | обляжете |
3 особа | обляже | обляжуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обліг | облягли |
Жіночий рід | облягла | |
Середній рід | облягло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обляжмо | |
2 особа | обляж | обляжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | облігши |