облігація
ОБЛІГАЦІЯ, ї, ж. Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу. - Панщина пропала навіки, а пани дістануть за неї сплату облігаціями (Фр., VIII, 1952, 43); Таких капіталістів, що живуть на проценти з капіталу, вкладеного в банки або в цінні папери (акції, облігації), називають рантьє (Нова іст., 1957, 56); В першій торбочці були золоті речі, гроші, облігації третьої позики індустріалізації (Цюпа, Три явори, 1958, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | облігація | облігації |
Родовий | облігації | облігацій |
Давальний | облігації | облігаціям |
Знахідний | облігацію | облігації |
Орудний | облігацією | облігаціями |
Місцевий | на/у облігації | на/у облігаціях |
Кличний | облігаціє | облігації |