обмірювати
ОБМІРЮВАТИ, юю, юєш і ОБМІРЯТИ, яю, яєш, недок., ОБМІРЯТИ, яю, яєш і рідко ОБМІРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Вимірюванням визначати розмір, величину чого-небудь. В такий грізний для республіки час їдуть люди від Ілліча, щоб під самим носом у Врангеля обстежувати та обмірювати дніпровські пороги (Гончар, Таврія.., 1957, 598); Професор вирішив обміряти горб, прокопати в кількох місцях грунт та приблизно визначити положення поверхневого шару.. родовища (Трубл., Шхуна.., 1940, 43).
@ Обмірювати (обміряти, обміряти) очима (поглядом) - уважно, пильно оглядати кого-, що-небудь. Мій друг сідав коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Янов., І, 1958, 136); Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Мирний, III, 1954, 241); Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Тют., Вир, 1964, 117).
2. розм. Недомірювати щось кому-небудь (помилково або з метою наживи). Одні з нього насміхалися, всюди обдурювали, обмірювали, інші - жаліли, але ніхто, ніхто не любив (Стельмах, І, 1962, 164); Вже йому [шинкареві] тяжко та важко, що не може нікого обміряти (Кв.-Осн., II, 1956, 247).
3. тільки док., перен., розм. Обходити, об'їёёёёёёёздити. - Може, це ми землю вже кругом обміряли та й знову додому повертаємось? (Гончар, III, 1959, 315).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмірюю | обмірюємо |
2 особа | обмірюєш | обмірюєте |
3 особа | обмірює | обмірюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмірюватиму | обмірюватимемо |
2 особа | обмірюватимеш | обмірюватимете |
3 особа | обмірюватиме | обмірюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обмірював | обмірювали |
Жіночий рід | обмірювала | |
Середній рід | обмірювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обмірюймо | |
2 особа | обмірюй | обмірюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обмірюючи | |
Минулий час | обмірювавши |