обпилювач
ОБПИЛЮВАЧ1, а, ч., с. г. 1. Апарат для обпилювання рослин, зерна, грунту, водоймищ і т. ін. Для розпилювання отрут користуються спеціальними апаратами-обпилювачами (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 22); Старі бурячища і посіви завжди обкопуємо крайовими канавками, затруюємо їх гексахлораном з допомогою ручних обпилювачів (Колг. Укр., 3, 1958, 10).
2. рідко. Те саме, що запильник.
ОБПИЛЮВАЧ2, а, ч. Той, хто обпилює (див. обпилювати21) що-небудь. Лікарі вказали у своєму висновку, що він може працювати черговим слюсарем, обпилювачем.., складальником дрібних деталей (Роб. газ., 27.III 1966, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обпилювач | обпилювачі |
Родовий | обпилювача | обпилювачів |
Давальний | обпилювачеві, обпилювачу | обпилювачам |
Знахідний | обпилювач, обпилювача | обпилювачі, обпилювачів |
Орудний | обпилювачем | обпилювачами |
Місцевий | на/у обпилювачі, обпилювачу, обпилювачеві | на/у обпилювачах |
Кличний | обпилювачу | обпилювачі |