обсадження
ОБСАДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. обсадити 1. З форм осокора особливої уваги заслуговує пірамідальна тополя, яку на Україні широко використовують для обсадження шляхів, садиб тощо (Колг. Укр., 10, 1958, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обсадження | обсадження |
Родовий | обсадження | обсаджень |
Давальний | обсадженню | обсадженням |
Знахідний | обсадження | обсадження |
Орудний | обсадженням | обсадженнями |
Місцевий | на/у обсадженні | на/у обсадженнях |
Кличний | обсадження | обсадження |