обсвідчуватися
ОБСВІДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСВІДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Освоюватися, звикати. - Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Вовчок, І, 1955, 191).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсвідчуюся | обсвідчуємося |
2 особа | обсвідчуєшся | обсвідчуєтеся |
3 особа | обсвідчується | обсвідчуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсвідчуватимуся | обсвідчуватимемося |
2 особа | обсвідчуватимешся | обсвідчуватиметеся |
3 особа | обсвідчуватиметься | обсвідчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обсвідчувався | обсвідчувалися |
Жіночий рід | обсвідчувалася | |
Середній рід | обсвідчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсвідчуймося | |
2 особа | обсвідчуйся | обсвідчуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обсвідчуючись | |
Минулий час | обсвідчувавшись |