обслідник
ОБСЛІДНИК, а, ч. Те саме, що обслідувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обслідник | обслідники |
Родовий | обслідника | обслідників |
Давальний | обслідникові, обсліднику | обслідникам |
Знахідний | обслідника | обслідників |
Орудний | обслідником | обслідниками |
Місцевий | на/у обсліднику, обслідникові | на/у обслідниках |
Кличний | обсліднику | обслідники |