обтісувати
ОБТІСУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. 1. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (Тулуб, Людолови, І, 1957, 401); Пішов [Яким] до колешні, вишукав добру кривульку, обтесав і заправив істик (Кобр., Вибр., 1954, 43); Двадцять дерев він зрубав, обчистив сокирою віття, Гладко усе обтесавши, бруси по шнуру обрівняв він (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 103).
2. Оббивати молотком, киркою і т. ін. краї каменя, надаючи йому потрібної форми; обробляти камінь тесанням. Кути важких щербатих брил обтісують долота для цоколів, колон (Рудь, Дон. зорі, 1958, 58); За короткий час вони обтесали і відполірували перші сотні квадратних метрів.. граніту (Рад. Укр., 15.ІІ 1962, 3); * Образно. Школа, товариство, в котре відтак увійшов Готліб, обтесали.. його дику вдачу, але не змінили її (Фр., V, 1951, 218).
3. перен., розм. Прищеплювати навички культурної поведінки, навчати поводити себе і т. ін.; виховувати. До того, щоб обтесати себе, як пораяли товариші-гімназисти, - читав [Гриць] книжки (Мирний, III, 1954, 186); З часом.. удалось матері його троха обтесати і освоїти.., але зробити з нього панича на взір Едмунда мати таки не здужала (Фр., III, 1950, 341).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обтісую | обтісуємо |
2 особа | обтісуєш | обтісуєте |
3 особа | обтісує | обтісують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обтісуватиму | обтісуватимемо |
2 особа | обтісуватимеш | обтісуватимете |
3 особа | обтісуватиме | обтісуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обтісував | обтісували |
Жіночий рід | обтісувала | |
Середній рід | обтісувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обтісуймо | |
2 особа | обтісуй | обтісуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обтісуючи | |
Минулий час | обтісувавши |