огірочок
ОГІРОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до огірок. Показались ранні огірочки (Н.-Лев., II, 1956, 370); - А що в мене є? - сказав Трохим і достав з торбинки хліба, тарані скільки та огірочків (Кв.-Осн., II, 1956, 409); І хоч не розкішно було на столі, проте оця гаряча картопля в кожушках та хрумкотливі, наче свіжі, огірочки з погреба.. здалися Данькові за найсмачніші у світі наїдки (Гончар, II, 1959, 144); * У порівн. Була дівка, як огірочок, а стала, немов черниця (Коцюб., II, 1955, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | огірочок | огірочки |
Родовий | огірочка | огірочків |
Давальний | огірочкові, огірочку | огірочкам |
Знахідний | огірочок | огірочки |
Орудний | огірочком | огірочками |
Місцевий | на/у огірочку | на/у огірочках |
Кличний | огірочку | огірочки |