одежина
ОДЕЖИНА, и, ж., розм. 1. Що-небудь з одягу; окрема складова частина одягу. На плечах йому якась одежина суконна, чорна з сірою підшивкою, і невеличкий вузлик (Свидн., Люборацькі, 1955, 206); Швиденько взувши черевики, вона вийшла в передпокій. Помацки в темряві знайшла якусь одежину, накинула на плечі й.. кинулась до виходу (Головко, II, 1957, 593).
2. Те саме, що одяг. Заробила собі доволі грошей, посправляла одежину (Н.-Лев., III, 1956, 257); Він зодягнений у селянську ветху одежину: піджак.., ватянка, штани, чоботи (Ю. Янов., І, 1954, 218).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | одежина | одежини |
Родовий | одежини | одежин |
Давальний | одежині | одежинам |
Знахідний | одежину | одежини |
Орудний | одежиною | одежинами |
Місцевий | на/у одежині | на/у одежинах |
Кличний | одежино | одежини |