однісінький
ОДНІСІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно один. А й до мене Ганна Антонівна дітей вчили, - років .. двадцять ще до мене. Арифметика чимала - сорок років, як однісінький день (Ю. Янов., І, 1954, 25); - Відпустіть мене, в мене дитина лишилась однісінька, - плакала Галя (Збан., Між.. людьми, 1955, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однісінький | однісінька | однісіньке | однісінькі |
Родовий | однісінького | однісінької | однісінького | однісіньких |
Давальний | однісінькому | однісінькій | однісінькому | однісіньким |
Знахідний | однісінький, однісінького | однісіньку | однісіньке | однісінькі, однісіньких |
Орудний | однісіньким | однісінькою | однісіньким | однісінькими |
Місцевий | на/у однісінькому, однісінькім | на/у однісінькій | на/у однісінькому, однісінькім | на/у однісіньких |