озиратися
ОЗИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОЗИРНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Те саме, що оглядатися 1-3. Знехотя озираєшся навкруги, чи не літають кругом тебе якісь інші істоти, чи не виглядають з-за кущів чиїсь очі (Н.-Лев., І, 1956, 53); Підійшовши до найгустішого куща лози, хлопці стали й озирнулися кругом (Вас., І, 1959, 153); Грек часто озирався назад і з тривогою поглядав на море (Коцюб., І, 1955, 391); Хлопець озирається до своєї супутниці (Гончар, Тронка, 1963, 227); Йдучи, шинкарка озирнулася на Якова (Вовчок, І, 1955, 244); Уже минув і ворота, коли позад себе почув срібний сміх. Озирнувся - ніде нікого (Стельмах, І, 1962, 341); Кінчивши будь-яку справу, він любив озирнутися назад (Рибак, Переясл. рада, 1948, 260).
@ Не встигнеш (встиг, вспієш і т. ін. ) озирнутися - те саме, що Не встигнеш (встиг, вспієш і т. ін. ) оглянутися (див. оглядатися). Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов 'їха стоїть тут коло дверей (Н.-Лев., II, 1956, 16); Життя - що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! - не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Мирний, І, 1949, 239).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озираюся | озираємося |
2 особа | озираєшся | озираєтеся |
3 особа | озирається | озираються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озиратимуся | озиратимемося |
2 особа | озиратимешся | озиратиметеся |
3 особа | озиратиметься | озиратимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озирався | озиралися |
Жіночий рід | озиралася | |
Середній рід | озиралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озираймося | |
2 особа | озирайся | озирайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | озираючись | |
Минулий час | озиравшись |