озолочувати
ОЗОЛОЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЗОЛОТИТИ, очу, отиш, док., перех. 1. Надавати чому-небудь золотистого кольору; забарвлювати в золотистий колір або відтінок. Ще дужче мов побіліла дідова голова й борода, сонце, прокравшись крізь віття, озолотило їх, тоді як лице стало аж чорне, очі повилися смутком, тугою... (Мирний, І, 1954, 178); Озолотило сонце похмурі хмари на заході (Кос., Новели, 1962, 11).
2. розм. Щедро обдаровувати грішми, багатством. - Якби мені така сила грошей, я б озолотив би і себе, і свою бабу, і свою приймачку (Н.-Лев., IV, 1956, 205); - Земля - мати, - казав він, - шануй її, то вона тебе озолотить (Гр., II, 1963, 334); - Бачите, пане Франко, вашій роботі - нема ціни. Вас мало озолотити за неї (Кол., Терен.., 1959, 351).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озолочую | озолочуємо |
2 особа | озолочуєш | озолочуєте |
3 особа | озолочує | озолочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озолочуватиму | озолочуватимемо |
2 особа | озолочуватимеш | озолочуватимете |
3 особа | озолочуватиме | озолочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озолочував | озолочували |
Жіночий рід | озолочувала | |
Середній рід | озолочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озолочуймо | |
2 особа | озолочуй | озолочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | озолочуючи | |
Минулий час | озолочувавши |