окрушина
ОКРУШИНА, и, ж., розм. Те саме, що крихта. - Решту вечері, що не з 'їв він сам і його нічліжники, викинув псам, не лишивши на другий день ані окрушини хліба (Фр., IV, 1950, 159); Поки горобці дерлися з-за окрушин, Параскіца набрала води й скинула коромисло на плечі (Коцюб., І, 1955, 272); Я вам [голубам] винесу окрушин, Як сядете на мій балкон (Павл., Пальм. віть, 1962, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окрушина | окрушини |
Родовий | окрушини | окрушин |
Давальний | окрушині | окрушинам |
Знахідний | окрушину | окрушини |
Орудний | окрушиною | окрушинами |
Місцевий | на/у окрушині | на/у окрушинах |
Кличний | окрушино | окрушини |