октруа
ОКТРУА, невідм., мн. 1. За Середньовіччя – внутрішні податки, що їх стягували при ввезенні товарів на феодальні, міські території. 2. Привілеї монопольних торгових компаній у 16 – 18-го ст.; у 19-му ст. столітті відмінені в більшості країн в результаті створення єдиного внутрішнього ринку. 3. Ввізні мита, що їх стягували біля міських застав при ввезенні сільськогосподарських товарів в окремих містах Франції.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | октруа | октруа |
Родовий | октруа | октруа |
Давальний | октруа | октруа |
Знахідний | октруа | октруа |
Орудний | октруа | октруа |
Місцевий | на/у октруа | на/у октруа |
Кличний | октруа | октруа |