окупований
ОКУПОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окупувати. Саме у Варшаву, окуповану гітлерівською армією, фашистська преса кинула найспритніших газетярів (Ле, Клен. лист, 1960, 212); На окупованій ворогом Чернігівщині організував [Ю. Збанацький] партизанське з 'єднання, став Героєм Радянського Союзу (Ю. Янов., V, 1959, 181).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | окупований | окупована | окуповане | окуповані |
Родовий | окупованого | окупованої | окупованого | окупованих |
Давальний | окупованому | окупованій | окупованому | окупованим |
Знахідний | окупований, окупованого | окуповану | окуповане | окуповані, окупованих |
Орудний | окупованим | окупованою | окупованим | окупованими |
Місцевий | на/у окупованому, окупованім | на/у окупованій | на/у окупованому, окупованім | на/у окупованих |