оновлений
ОНОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оновити. Відлогими схилами збігав старий парк до блискучого, як оновлене срібло, ставка (Крот., Сини.., 1948, 48); Оновлений весною шумує рідний край (Сос., Щоб сади.., 1947, 33); І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі (Шевч., II, 1963, 400); Зруйновані ворогом шахти Донбасу не просто відбудовані, а повністю оновлені і докорінно реконструйовані (Рад. Укр., 26.VIII 1951, 3); Полк .. спускався в.. долину.. Той і не той, чимось колишній і вже чимось майбутній. Оновлений, урочистий, осяяний... (Гончар, ІІІ, 1959, 438).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оновлений | оновлена | оновлене | оновлені |
Родовий | оновленого | оновленої | оновленого | оновлених |
Давальний | оновленому | оновленій | оновленому | оновленим |
Знахідний | оновлений, оновленого | оновлену | оновлене | оновлені, оновлених |
Орудний | оновленим | оновленою | оновленим | оновленими |
Місцевий | на/у оновленому, оновленім | на/у оновленій | на/у оновленому, оновленім | на/у оновлених |