оповіщатися
ОПОВІЩАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОПОВІСТИТИСЯ, іщуся, істишся, док., рідко. 1. Заявляти, повідомляти що-небудь про себе. Я піду оповіщуся у волость (Сл. Гр.).
2. Одержувати інформацію, дізнаватися про що-небудь. Як же було вгледять татарву, то зараз і чкурнуть до радута [редуту], а осавул.. і звелить запалювать фігуру, а по других радутах побачать - і собі запалюють, і в одну годину увесь край оповіститься (Стор., І, 1957, 263).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оповіщаюся | оповіщаємося |
2 особа | оповіщаєшся | оповіщаєтеся |
3 особа | оповіщається | оповіщаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оповіщатимуся | оповіщатимемося |
2 особа | оповіщатимешся | оповіщатиметеся |
3 особа | оповіщатиметься | оповіщатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оповіщався | оповіщалися |
Жіночий рід | оповіщалася | |
Середній рід | оповіщалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оповіщаймося | |
2 особа | оповіщайся | оповіщайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оповіщаючись | |
Минулий час | оповіщавшись |