опоетизовувати
ОПОЕТИЗОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЕТИЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Поетично зображувати, змальовувати кого-, що-небудь. Остап Вишня опоетизовує природу України (Рад. літ-во, 4, 1966, 22); Класичний науково-фантастичний роман передбачив і опоетизував наперед чимало наукових досягнень, які здійснили прийдешні покоління (Смолич, Розм. з чит., 1953, 38); // Наділяти кого-, що-небудь ідеальними рисами; звеличувати. Народ у своїх піснях опоетизовував боротьбу проти гнобителів (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 24); Все в повісті О. Гончара ["Щоб світився вогник"] підкорено єдиній художній меті: опоетизувати, звеличити чистоту людських почуттів (Іст. укр. літ., II, 1956, 655).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опоетизовую | опоетизовуємо |
2 особа | опоетизовуєш | опоетизовуєте |
3 особа | опоетизовує | опоетизовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опоетизовуватиму | опоетизовуватимемо |
2 особа | опоетизовуватимеш | опоетизовуватимете |
3 особа | опоетизовуватиме | опоетизовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опоетизовував | опоетизовували |
Жіночий рід | опоетизовувала | |
Середній рід | опоетизовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опоетизовуймо | |
2 особа | опоетизовуй | опоетизовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опоетизовуючи | |
Минулий час | опоетизовувавши |