опорожнення
ОПОРОЖНЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. опорожнити, опорожняти. По опорожненні кількох пляшок у вагоні стало зовсім весело (Гжицький, У світ.., 1960, 249).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опорожнення | опорожнення |
Родовий | опорожнення | опорожнень |
Давальний | опорожненню | опорожненням |
Знахідний | опорожнення | опорожнення |
Орудний | опорожненням | опорожненнями |
Місцевий | на/у опорожненні | на/у опорожненнях |
Кличний | опорожнення | опорожнення |