ордер
ОРДЕР1, а, ч. Письмове розпорядження. - Ад'ютант! - вирішив раптом ротмістр . - Видайте ордер на звільнення цього... як його? (Головко, II, 1957, 533); - Затримувати [Джмелика] ми, фактично, не маємо права. На це є прокуратура, що видає ордери на арешт (Тют., Вир, 1964, 190); // Документ на одержання або видачу чого-небудь. Ніколи не був [Калинович] шпіоном! Не був тоді, коли за те ремесло платили грішми, авансами й ордерами (Фр., VI, 1951, 333); Фанери.. довелося дістати на ордер комгоспу (Кир., Вибр., 1960, 51); Відвідувач просив ордер на той самий будинок, який Бублик уже намітив собі для дачі (Донч., VI, 1957, 522).
ОРДЕР2, а, ч. Вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних (колон, пілястрів) і горизонтальних (антаблемента) частин у відповідній архітектурно-стильовій обробці; в класичній формі сформувався в стародавній Греції. Корінфський ордер виник майже одночасно з іонійським,.. відрізняється від останнього більшим багатством форм (Архіт. Рад. Укр., 12, 1939, 40).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ордер | ордери |
Родовий | ордера | ордерів |
Давальний | ордерові, ордеру | ордерам |
Знахідний | ордер | ордери |
Орудний | ордером | ордерами |
Місцевий | на/у ордері | на/у ордерах |
Кличний | ордере | ордери |